» Сергій Твердоух. Частина друга. Не здавався ніколи це точно.

 
 
 
Найближчі матчі:
ФІНАЛ КУБКА ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ. 28 травня. 16-00. Стадіон "Уманьферммаш". "Базис" - "ЛНЗ-Лебедин"





Книгу "Історія футболу Уманщини. Книга перша. Від "Маккабі" до "УТК-Ятрань" бажаючі можуть придбати в Умані: в магазині "SOCCER.BIZ.UA" (на перехресті вулиць Європейської та Паркомуни) а також у "ВІЗАВІ" (вулиця Тищика). Книга там присутня в твердій та мякій обкладинках. Бажаючі з інших міст можуть придбати звернувшись до автора (можна і укрпоштою і новою поштою).
У ПРОДАЖУ унікальний для нашої області довідник для уболівальника - "Гід по чемпіонату Черкаської області 2017". В ньому представлено всі команди, що планували грати в цьогорічному чемпіонаті (тобто з ватутінцями і командою Городища) - їх історію, статистику, історію і статистику зустрічей з усіма трьома командами Уманщини. Тобто прийшовши на будь-який матч чемпіонату області в Умані, Паланці чи Городецькому, ви будете максимально озброєні інформацією! Придбати можна буде лише в магазині "SOCCER.BIZ.UA" (на перехресті вулиць Європейської та Паркомуни). Саме "SOCCER.BIZ.UA" надрукував перший тираж видання. Наклад обмежений, поспішайте придбати. На матчах в Городецькому 9 та 12 травня запитуйте у Олександра Клімова




Сергій Твердоух. Частина друга. Не здавався ніколи це точно.

Автор: Sobolenko від 9-07-2021, 19:51, подивилося: 676

0

Сергій Твердоух. Частина друга. Не здавався ніколи це точно.

Як побачити Париж і не померти. Твердоух і Зідан - як в житті перетнулися майже. Скільки років довелося пробиватися в футболі. Чи можна спати в надувній лодці. Після чого мали поставити памятник команді в Нікополі. І багато чого іншого цікавого та особистого!



20. Давай предметніше по твоїй біографії. Коли і де народився? Хто твої батьки?

Народився і виріс в Олександрії. Маму звати Світлана, працює продавцем на ринку. Тато Володимир працював довгий час на заводі, зараз через скорочення влаштувався в супермаркет. Є брат Саша, він вже довгий час живе в Києві з дружиною Таєю. Вони виховують донечку Ніколь (це наша радість). Дуже люблю свою сім'ю, вони завжди поруч, завжди підтримують. І особливо в такі часи, коли буває надто важко, я ніколи не опускаю руки, бо знаю , що з Божою допомогою і їхньою підтримкою все буде лише краще, бо по іншому не можливо.

21. Як у твоєму житті появився футбол? Де робив перші кроки і хто був першим тренером?


Спочатку в дворі з друзями. Потім в 7 років прийшов в «Аметист» з Олександрії. Після того, як рік походив на гімнастику. Прийшов в команду на рік старших до Романова Юрія Григоровича. Було там приємно займатися, але потім через пару років перейшов до свого віку, де тренером був Курганов Валерій Володимирович, якого і вважаю своїм дитячим тренером . Він допомагав і в дорослому віці мені.

22. З Кургановим знайомий особисто - були на Всеукраїнських зборах суддівських, коли починали суддівські кар'єри. Курганов до вищої ліги дійшов. Так розумію, що із знанням футбольних правил у вас проблем не було? Ви в курсі були, що ваш тренер футбольний арбітр авторитетний?

Так, звичайно, знали, дивились матчі по телевізору, коли він судив. Зараз він інспектором арбітрів працює у вищій лізі і тренує в Олександрії маленьких діток. А правила то знали, але всерівно кожен суддя по своєму їх трактує)))

Сергій Твердоух. Частина друга. Не здавався ніколи це точно.

23. Скільки років ти провів в групі під керівництвом Курганова?

7 років, з 9 до 16 ,за рік до випуску він пішов з клубу.

24. З тих, хто займався з тобою в дитячому, юнацькому футболі, хтось засвітився в дорослому футболі згодом?

Так, Макс Задерака зараз в «Металіст-1925» перейшов, ще Бодя Бичков в Кременці і Саня Гуськов в «Лівий берег» перейшов з «Кривбаса». Але Саня і Бодя прийшли до нас десь років в 14 ,коли ми почали в ДЮФЛ грати вже.

25. Які найяскравіші спогади з дитячого футболу?

Сергій Твердоух. Частина друга. Не здавався ніколи це точно.

Виграли "Шкіряний м'яч" 2005.Фінал грали на стадіоні"Ніка" в Олександрії. Потім у Францію на турнір з футзалу поїхали. В 2006 році зайняли 2 місце на "Шкіряному м'ячі". В фіналі на стадіоні імені Баннікова. Поступилися по пенальті. Якби виграли, то полетіли б на міжнародний турнір у Францію, де головним гостем турніру був Зідан, якраз після легендарного фіналу Чемпіонату Світу. Я я десь час після гри плакав ,що його не побачу. Після першого тайму ми вигравали 2-0 і Курганов у перерві сказав, що тепер у Францію не поїдемо, а полетимо . В підсумку 2-2 і програли по «точкам» і не полетіли у Францію, а поїхали в Олександрію))) Ну і згадаю 2 місце в Першій лізі ДЮФЛ U-17. В нас команда майже вся 94-го року була ,а грали по 93-му. Ну так само лише по пенальті програли «Ворсклі». Ну і що класно це те ,що ми майже кожне літо виїжали на турніри чи на збори, то в Крим, то в Одесу.Крім нашого віку, так ніхто не їздив, це було завдяки Валерію Володимировичу.

26. Як кажуть в футболі "школа" в тебе пристойна була. А як відбувався перехід в дорослий футбол?

Після школи потрапив в дубль «Олександрії», де провів рік. Потім пів року в «Украгрокомі» був, де, доречі, лідерами були Віталік Горобець, Юра Гріщенко, Юра Степанюк. Потім років 5 грав на район і область. Тоді за весь час лише пів року тренувався в команді, в ФК "Зарічне", де тренером був Нор Анатолій Григорович (справжній фанат футболу і неймовірно порядна людина). Нажаль що така команда зникла - стадіон, роздягальні супер - сподіваюсь колись відродяться. А так весь час 5 років сам бігав, часто і по 2-3 раза в день. Було велике бажання пограти десь. Неймовірно вдячний батькам. Бо були моменти, коли в мене взагалі грошей не було, але вони допомагали, аби я грав. Так само і брат підтримував, також Саня Тарасенко, Нор,Олег Федоренко (професійний тріатлоніст і мій друг), плюс мої друзі. Кожен підтримував, допомогав по-своєму. Я цього не забуду. Потім в «Вікторії» сумській півроку побув і тоді Нікополь. Такщо перехід був нелегкий і сильним футболістом я не став, але витис з себе багато, цим пишаюся! Не здавався ніколи це точно.

27. Своєю працею і характером добиваєшся в своєму житті все. Дуже достойно поваги! Як і респект всім, хто тебе підтримував і підтримує!
Розкажи детальніше про період і Нікополі.


Сергій Твердоух. Частина друга. Не здавався ніколи це точно.

Ну цей період можу назвати веселим. Хто б до нас не прийшов в команду з пацанів, Хто десь пограли, то всі кажуть, що стільки "горбилів", скільки їх було в Нікополі ніде немає)))) Причому горбиляли всі - і гравці, і тренери , і керівництво. В ігровому плані то перший сезон був провальний, бо не втримали футболістів, думали сильніші прийдуть. А так пару сезонів в середині були. Кайфово від того, що зіграв на «Дніпро- Арені», «Металіст-Арені» ,на «Славутичі», емоції неймовірні. Ну і радий, що залишилося декілька хороших друзів з команди, з якими близько дружу. Плюс майже з усіма підтримую товариські стосунки.

28. О, то може деякими горбилями поділишся?)))

Раз нас в двокімнатній квартирі жило 5 чоловік і треба було 6-го підселити. Спати йому не було де, то йому керівники надувну лодку принесли. Там і спав))) Хотіли її ще на річку брати , але боялися що не висохне, потім би довелось на полу спати))).
Тренер Варжеленко, я його поважаю і досі спілкуємося, от у нього завжди, з ким би ми не грали, він всю неділю говорив, що «ми програємо, що вони сильніші….» Це у нього такий спосіб удачу притягувати)))) Крали з «Кременем» на виїзді. Вони на першому місці, а ми це в той слабий сезон на останньому. Приїхали за 40 хвилин до гри. Перший тайм 2-0 програли. Думаю, що може підтримають нас, заспокоять трохи. Заходить тренер і каже: "Я вас просто умоляю проиграйте хоча б бы 3-0 и вам памятники в Нікополі поставлят")))) (ми 3-2 програли, навіть перевиконали задачу))))). (ІС – хто буде в Нікополі – шукайте памятник Твердоуку і компанії))))
Також в чемпіонаті мій друг приїхав в Херсон в день гри сам з Києва .Його тренер питає хвилині на 60 – « Ти ще можеш грати ?» Він відповідає, що «хвилин 5». Я подумав може щось болить, заходимо в роздягальню, а його уже немає -уже в поїзді на Київ))))
Ну було і куча інших історій, але їх так не розпишеш і некоректно розказувати було б))))

Сергій Твердоух. Частина друга. Не здавався ніколи це точно.

29. Нормально так)))) Горбилі)))
В "УТК", доречі, як з горбилями?)))


В «УТК» весело, у всіх хороше почуття гумору, такщо завжди є з чого посміятися))))

30. Ну це точно! В нас за почуттям гумору не заіржавіє))) Не приведеш прикладів чи якихось історій?)))

Багато історій є веселих. Сподобалось, як Міхалич Єжаченко розказував ,коли Мішу Рябченко перший раз побачив. В кльошевих штанах, зверху шорти. То з першого погляду не повірив,що він буде грати в нього в команді. А зараз Міша часто і з капітанською пов'язкою за другу команду виходить! Так що історія і весела і повчальна. Міша - красава! В 23 роки почав займатися футболом і зараз дуже достойно на полі виглядає! Це справжній приклад цілеспрямованості. І Міхалич красава! Це ж скільки терпіння треба мати ,щоб майже з нуля навчити пацана дорослого грати і зараз бути в своїй команді залізним гравцем основи. Бо є куча тренерів, які просто готових беруть, аби вигравати і заробляти. А коли люди дають шанс і навчають ,то до таких людей повага буде завжди.

31. Згоден, гарний приклад ти привів. А хто в "УТК" найбільше може "прихватити" жартами?)))

Не прихвачує ніхто, хіба що для тонусу десь когось можна трошки підтравити)

32. Ну це святе, щоб не розслаблялися))))
На скільки дали відпустку команді?


Сергій Твердоух. Частина друга. Не здавався ніколи це точно.

Пару тижнів відпочинемо і знову зберемося, бо треба в третьому колі довести ,що без поразок йдемо невипадково.

33. Перевага у 11 очок над другим місцем не розслабляє?

Навпаки,тепер не можна планку опускати, треба стабільно добре грати.

34. Згоден.
Давай тоді відсторонимося від наших справ внутрішніх. Чемпіонат Європи дивишся? Які враження? За кого вболівав чи вболіваєш, крім наших? Як оціних виступ наших?


Дивлюсь. Крім України, ні за кого не вболіваю. Враження хороші, видно, що футбол вже більше вирівнявся, команди середняки і слабкіші по іменам легко дають бій топам. Україні можна лише подякувати, гідно зіграли, зробили свято для країни, але треба ще краще грати, вони можуть.

35. За який клуб уболіваєш?

«Динамо» і «Ліверпуль».

36. А гравець чи гравці улюблені?


Роналду,Стівен Джеррард, Хабі Алонсо.

37. Які хобі, крім футболу, ще є?

Настільний теніс.

38. В Умані мав можливість пограти в нього?


Вже давно не грав)

39. Може в "УТК" просто підозрюють, що в них завівся майстер з настільного тенісу і не хочуть тягатися?)))))

Я просто люблю теніс,а граю як вийде)

40. Які улюблені страви? Кухар з тебе який?)))


Кухар з мене не дуже, трошки готовлю . Улюблені страви ті, що мама готує, в неї все дуже смачно.

41. Ну мамине то завжди найсмачніше з дитинства))) А зараз хто тобі готує?

Зараз готую сам собі.

42. Ну не маю сумнів - не пропадеш! Як щодо кінематографа? Є улюблені жанри, актори, фільми?

Улюблений фільм -"Втеча з Шоушенка",серіал - "Во все тяжкие". Улюблені актори - Брайан Кренстон, Леслі Нільсен.

43. Як щодо книг?

Подобається читати. Дуже сподобалось "12 стульев" і "Золотой телёнок".

44. Гарний смак!
На останок. Яке б ти хотів питання, щоб тобі задали?


44.Мабуть ви все спитали) Наостанок лише побажаю всім здоров'я і футболістам грати без травм!


(С). Ігор Соболенко. Липень 2021.

Категорія: ---

Шановний відвідувачу, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або увійти на сайт під своїм ім'ям.
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі в даній статті.