44. Ну побажаємо твоєму нинішньому клубу досягти бажаного при твоїй безпосередній участі.
А поки давай повернемося до твоєї історії. Де і коли ти народився?
Дякую! Народився я п’ятого липня 2001 року в с. Городецьке. Де і зараз проживаю.
45. Хто твої батьки?
Мої батьки - Рибак Микола Олексійович та Наталя Миколаївна. Це люди, які мене виховали, привили любов до спорту, завжди підтримували мене, робили і роблять все для, того щоб я добивався успіхів у спорті та житті. І батько, і мати є палкими прихильниками футболу.
Дуже вдячний їм за все, що маю . Це найдорожчі та найрідніші люди для мене.
46. Футбол в твоє життя від батька прийшов? Чи як то сталося?
З самого дитинства мені подобався футбол. Батько постійно брав мене на перегляд футбольних матчів. Я почав займатися в шкільному гуртку, а вже пізніше тато відвів мене в ДЮСШ #1 . Де проходив набір дітей. Тренером тоді був Казанюк Олександр Федорович.
47. Олександр Федорович став твоїм першим тренером? В якому році то сталося?
Так, Федорович був моїм першим тренером. Якщо я не помиляюся, це був 2011 рік.
48. Які спогади про перші кроки в футболі?
Був дуже хороший час. Залишилися тільки хороші спогади. Було дуже цікаво. Все було вперше - офіційні матчі, систематичні тренування, перші нагороди.
49. Ви на штучному тренувалися чи на "Соколі"?
Спочатку тренування були на центральному стадіоні на штучному полі, потім ми перейшли на «Сокіл». Там з нами займався Лісовий Генадій Володимирович. В парі з Казанюком.
50. Хтось з тих, з ким ти розпочинав, ще залишається в футболі?
Нажаль, мало хлопців залишились у футболі. Але все ж таки такі є. Хотів би побажати їм тільки успіху і падкувати за ті часи, які ми провели в одній команді.
51. Скільки років ти займався в ДЮСШ?
В ДЮСШ займався 4 роки.
52. А що далі?
В 2015 році мене запросили до ВОДЮСШ ім. Блохіна та Біланова у Вінниці. Там я навчався та зіграв один сезон у чемпіонаті ДЮФЛ України. В 2016 повернувся додому, де розпочав грати за команду «Базис», яка виступає в чемпіонаті Уманського району.
53. Як в тебе справи складалися у Вінниці?
У Вінниці все складалося нормально. Це був перший досвід життя не вдома. Я думаю, що мені це дуже допомогло, так як уже в такому віці я був не біля батьків і приймав рішення сам. Але в кінці сезону ми з батьками прийшли до єдиної думки, що мені краще повернутися додому.
54. Очевидно, що дійсно важливий досвід самостійності. А чому прийняли рішення повернутися?
Команда у моїй віковій категорії не мала великих перспектив, тому вирішили спробувати сили на рідній землі уже в дорослому футболі.
55. На рідну землю повернувся - запросили в "Базис"?
Останній час, який я був у Вінниці, я паралельно з виступами у чемпіонаті України їздив грати на Уманський район. Тому, коли юнацький чемпіонат закінчився, я повернувся додому та продовжив виступи за «Базис».
56. Виступати за "Базис" в чемпіонаті області?
Так, на той момент Янчук Сергій Леонідович запропонував спробувати свої сили в першій команді «Базис».
57. Чи відчув різницю при переході в дорослий футбол?
Так звісно, тут було вже все зовсім інакше, більше єдиноборст, в швидкість гри дуже відрізнялась, але з часом звик.
58. Пам'ятаєш свій дебют за першу команду "Базиса"?
Точної дати не пам‘ятаю вже, якщо чесно, гра була в Монастирищі - я вийшов на заміну в середині другого тайму.
59. Вдало все складалося в дорослій команді?
Я б сказав би що вдало. Спочатку сидів на заміні, тренувався, набирався досвіду. Потім у основного голкіпера Красніцкого сталася травма і я отримав свій шанс, яким і скористався, закріпився в основному складі команди та провів півтора сезони за СК «Базис».
60. Які найпамятніші матчі за ті півтора сезону?
Багато матчів можна згадати. Але самі яскраві були з командами, які боролись за призові місця. Це «УТК», «ЛНЗ-Лебедин», «Альтаїр». Всі матчі з цими командами були важливі. Але не можу не виділити Уманське дербі між «Базисом» та «УТК». Це завжди були напружені та цікаві матчі, які збирали немало глядачів.
"Дербі Уманщини" між "УТК" та "Базисом" завжди збирали багато людей на трибунах
61. Охарактеризуй тогочасний колектив "Базису".
То була реально сім‘я. Інакше і не скажеш. В колективі було комфортно як новачкам, так і тим, хто давно в команді. Один із самих найкращих колективів, в яких я був.
"Базис" 2018 року
62. Ким і як вдалося сформувати такий колектив?
Був в команді, так скажемо, кістяк. Це люди з досвідом, які піддержували цей позитивний настрій. Тренер Янчук Сергій Леонідович зібрав тоді саме тих людей, які були потрібні для такого прекрасного колективу.
63. Можна говорити, що цих півтора сезону дозволили перейти з юнацького футболу до дорослого?
Так звісно, тренування спілкування з дорослими досвідченими футболістами дало мені не аби який досвід, це допомогло мені в подальшому житті.
Продовження буде далі...
