» » » Євген Прудиус. Частина пята. Заключна. Про щасливу родину. Про чорні лижні траси. І бліц наостанок))))

 
 
 
Найближчі матчі:
ФІНАЛ КУБКА ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ. 28 травня. 16-00. Стадіон "Уманьферммаш". "Базис" - "ЛНЗ-Лебедин"





Книгу "Історія футболу Уманщини. Книга перша. Від "Маккабі" до "УТК-Ятрань" бажаючі можуть придбати в Умані: в магазині "SOCCER.BIZ.UA" (на перехресті вулиць Європейської та Паркомуни) а також у "ВІЗАВІ" (вулиця Тищика). Книга там присутня в твердій та мякій обкладинках. Бажаючі з інших міст можуть придбати звернувшись до автора (можна і укрпоштою і новою поштою).
У ПРОДАЖУ унікальний для нашої області довідник для уболівальника - "Гід по чемпіонату Черкаської області 2017". В ньому представлено всі команди, що планували грати в цьогорічному чемпіонаті (тобто з ватутінцями і командою Городища) - їх історію, статистику, історію і статистику зустрічей з усіма трьома командами Уманщини. Тобто прийшовши на будь-який матч чемпіонату області в Умані, Паланці чи Городецькому, ви будете максимально озброєні інформацією! Придбати можна буде лише в магазині "SOCCER.BIZ.UA" (на перехресті вулиць Європейської та Паркомуни). Саме "SOCCER.BIZ.UA" надрукував перший тираж видання. Наклад обмежений, поспішайте придбати. На матчах в Городецькому 9 та 12 травня запитуйте у Олександра Клімова




Євген Прудиус. Частина пята. Заключна. Про щасливу родину. Про чорні лижні траси. І бліц наостанок))))

Автор: Sobolenko від 27-03-2020, 19:17, подивилося: 1052

0 Євген Прудиус. Частина пята. Заключна. Про щасливу родину. Про чорні лижні траси. І бліц наостанок))))

Євген Прудиус. Частина пята. Заключна. Про щасливу родину. Про чорні лижні траси. І бліц наостанок))))


46. Давай від безпосередньо футболу відійдемо. До того, що залишається "за кадром"))) У справжнього успішного чоловіка стоїть за спиною відповідна жінка (не я придумав, але сперечатися не стану))). Без підтримки вдома дуже важко чогось досягти. Що наразі являє твоя сім'я?

46. Познайомилися з дружиною через соціальну мережу "Однокласники" в 2013р, її ім'я Іра. В 2016р одружилися. Маємо сина Дениса, йому 10років. Коли зайшов проглядати фото на сторінку до майбутньої дружини, звернув увагу на те, що вона тоді працювала фоторепортером на відкритті стадіону в Паланці. Так і зав'язалася розмова, а потім і зустріч, а результат ви знаєте. Дружина має дуже виховану сім'ю, зі своїми традиціями. Одразу знайшов спільну мову з мамою Іри, Наталією Василівною, і розбив всі міфи про відносини зятя і тещі. Іра прекрасна господиня, дуже смачно готує, хвилюється за нас, чоловіків в сім'ї. Завжди мене підтримує і в робочих планах і, звісно, в футболі підтримувала. Дуже її подобається колектив команди «УТК», доречі, частиною якого вона була. Винахідлива, сучасна, креативна, добра, красива, за що я її дуже кохаю. А взагалі в неї сім'я творча. Всі ці риси ми старається передати сину Денису, доречі, який любить читати і досконало знає майже всі моделі і марки авто, особливо ті, які беруть участь в раллі чи інших перегонах. Син навчається добре, як справжній пацик. Зараз на стадії формування по хобі, дуже багато з ним ми перепробували і не тиснемо на нього у виборі. Вдома просто прекрасна, затишна атмосфера, яку звісно створює, у великій мірі, Іра. Додам, що я її дуже кохаю, побожною та поважаю і, звісно, свого малого пацика теж люблю. Дякую їм за те, що вони в мене є. Вони найкращі.

Євген Прудиус. Частина пята. Заключна. Про щасливу родину. Про чорні лижні траси. І бліц наостанок))))
З коханою дружиною.

Євген Прудиус. Частина пята. Заключна. Про щасливу родину. Про чорні лижні траси. І бліц наостанок))))
З матусею.

Євген Прудиус. Частина пята. Заключна. Про щасливу родину. Про чорні лижні траси. І бліц наостанок))))
З пациком)))

47. Дуже добре, коли дуже добре!))) Залишається лише побажати, щоб щастя не оминало вашу родину і в подальшому!

Давай на останок ще розширимо межі, не одним же футболом)))

Маєш ще якесь чи якісь хобі?


Звісно є і хобі. Це рибалка, але на відміну від моїх партнерів Баланюка Сергія та Горобця Віталія, де в них професійне обладнання та мета великих трофеїв та здобичі, то головна мета мого хобі - це просто душевний спокій, де ти забуваєш про все та насолоджуєшся ранішньою красою, сходом сонця, прекрасною водойми, коли природа і всі звірі тільки прокидаються… Така собі йога по-українські. Спокій і осмислення багато чого, зарядження природною енергією, пейзажі - все це придає сили, розслаблення і заряджає. Звісно основну мету рибалки ніхто не відміняв, але розчарування не має ніякого, коли ти приїжджаєш ні з чим. Все одно душа зловити кайф.

48. Ну тоді, мабуть, питання про рекорди рибацькі ставити не буду - не вони головне в ній. Як мінімум для тебе)))

Є відчуття, що книги для тебе не байдужі? Помиляюсь чи ні?


Скажу відверто, книг читаю мало, а варто більше, останнім часом над цим задумався.(((( Читаю наукові статті в сільському господарстві, особливо інновації та технології. Моя робота проходить разом з масою тренінгів та навчань. Це моя професія, а точніше кажучи, світ сільського господарства - це досить цікава і одна із най технологічніших галузей. Та дуже добре побачити все це не тільки в статтях, а й на практиці. Можу навіть віднести свою освіту та професію до ще одного хобі. Все ж таки, ця галузь нас всіх кормить. А читати раджу всім, це в нас формує як людину так і особистість теж.)))))

49. Ну є ще час надолужити з книгами, головне, що усвідомив необхідність їх читання)))

Що в нас з кіно?


В кіно ходжу сім'єю. Сучасні кінотеатри в місті дають змогу насолодитися переглядом. Люблю фантастику. Але сам не люблю ходити в кіно. В основному переглядаємо фільми для всієї сім'ї, різні фентазі і казки. Буває і з дружиною на якийсь ужастік сходимо, а буває з сином на фільм, де авто в головних ролях. Дома дивимось комедії, буває сам дивлюсь фантастику. Подобаються фільми на реальних подіях та трилери, детективи. Щоб виділити, щось особливе, не можу. Але великий екран більше розкриває насолоду від перегляду.

50. Українські фільми дивишся?

Останній фільм, який мені сподобався це був "Вогнем і мечем" (І.С. – взагалі то він польський, хоча однозначно і Україну торкається). Після дивився "Тіні не забутих предків" трохи розчарував і сюжет, і зйомки цього фільму. На нові фільми про війну з Росією на Донбасі, такий як "Кіборги", не наважився сходити, бо сильно хвилююся і переживаю за ці події та людей, не витримав би. За інші сучасні поки не цікавився. Дуже подобаються фільми "Вечори на хуторі біля Диканьки". "Пропала грамота" –то взагалі український арт хаус. Поки ось так))))

51. Як оціниш свої таланти кухаря?

Ось тут, скажу чесно, після зустрічі з майбутньою дружиною, Ірочкою, я віддав все в прекрасні її руки. За що не пошкодував і водночас так розлінився. Хоча куховарити вмію, подобається і знаю як, але від порад дружини не відмовляюся, коли щось готую. Якщо потрібно, святковий стіл накрию. Вмінням куховарити завдячую мамусі. До речі, моя любима Наталія Василівна, мама Іри, мене теж балує своїм вмінням куховарити. Також додам, були часи в юнацькому футболі, коли ми їздили відпочивати на море з командою, зі своїми харчами, завдоміка, по кухні був я - хлопцям подобалось, це точно. "трохи тут похвалив сам себе")))). А взагалі харчуватися потрібно правильно. Чого раджу і всім.

Євген Прудиус. Частина пята. Заключна. Про щасливу родину. Про чорні лижні траси. І бліц наостанок))))
З Артемом в ролі мангальщиків для команди))))

52. Давай наостанок бліц))) Вибиратимеш одну з двох відповідей))) готовий?

Ок.

53. Динамо Київ чи Шахтар?

Київ, і тільки.

54. Гуд, малчік, гуд))))

Барселона чи Реал?


Барса)))

55. Вірі гуд!)))

Блондинки чи брюнетки? (озирнися чи позаду немає дружини;)))

Блонд, тсиии!!!!!!

56. Чай чи кава?

Чай.

57. Зима чи літо?

Літо.

58. Чорне чи біле?

Чорненьке))))

59. Очікувано)))

На море влітку чи на лижі в гори?


На лижі в гори))))

60. Бо там чорні траси)))) очікувано)))

Доречі, чорні траси чи сині?

Якщо не видно які, то чорні))))

61. Ну тут лише ті, хто в курсі, зрозуміють, про що ти))) чи на фініші інтерв'ю розкажеш про це?

Євген Прудиус. Частина пята. Заключна. Про щасливу родину. Про чорні лижні траси. І бліц наостанок))))
Автор цих рядків з Богданом Авраменком - Карпати то було завжди незабутньо)))

Наостанок хотів би висловити, ще пару думок. А насамперед хочу згадати наші пригоди, з Вами, Михайлович, в Буковелі на гірськолижному курорті. Розпочну з того, що Закарпаття, Прикарпаття і самі Карпати зустріли нас новорічною і по- європейськи прекрасною атмосферою, де міста палали новорічними вогниками. Від такої зустрічі ми аж почали розмовляти англійською мовою. Ми навіть і не здогадувалися, що нас чекають чудові пригоди і відпочинок. Такий відпочинок порівнювати з морським, думаю, не варто, це зовсім інші емоції та два різних відпочинки. А що ж казали лижі? Я, як першачок, відкривав для себе нові емоції після того, як став на лижі. Ставав на лижі впевнено, бо поряд був, вже сенсей лижних викрутасів, Ігор Михайлович Соболенко - гуру гірськолижних трас. Дуже хотів би подякувати за те, що допомогли навчитися і навчили мене катанню на лижах, втративши день для відпочинку. Моє навчання зайняло лише один день, я й не сумнівався в професіоналізмі свого наставника. Дуже вам дякую. Після цього і понеслося))))). Що разу і щодня підкорювалися траси різної складності, впевненість з'являлася кожної хвилини більша. В перерві між заходами був і прекрасний відпочинок з чашечкою чаю та карпатського глінтвейну на висотах Карпат перед зимовим пейзажом. Доречі, не раджу вживати алкоголь під час їзди на гірськолижному курорті, лише для смакування. Ну, а ввечері, Карпатські колиби, Карпатські страви: банош, страви з грибів, Медовуха, Хреновуха… Ввечорі можна (надмірне вживання алкоголю шкідливе для вашого здоров'я). Всією екскурсійною групою ми так і відпочивали. Були дні, де ми ходили по карпатському ярмарку і дійсно відчули себе, якоюсь мірою, гуцулами. Все це і закрутило нам голову, я думаю, Михайлович, що з нами трапився кумедний випадок. Чорна траса - траса з найважчим рівнем складності. Не знаю як, але ми це зрозуміли коли після декількох м'яких падінь виявилося, що це чорна траса, початок якої був чомусь … позначений синіми кольором, а потім десь там табличка з ЧОРНОЮ позначкою)))). Можете і добавити, своїх спогадів до цієї історії. А взагалі хочу подякувати організатору Авраменко Богдану за надану можливість такого відпочинку та всієї групи, яка тоді була з нами! Було супер круто!!! Та й Вам, Ігоре Михайловичу, за навчання лижним етюдам та й взагалі за відпочинок. Було класно. Це перше, що ще хотів сказати.

Ну це ти мене розхвалив! Доведеться дістати десь з пилюки з антресолів лижний комбез, струсити його і хоч шуруй тепер у Буковель інструктором на заробітки!)))

По друге, щиро від душі і від всієї своєї родини хотів би подякувати, Вам , Ігоре, за цю важку і плідну працю, яку ви переносити в рядки, не побоююся цього слава, Літопис Уманського футболу. Просто дуже цікаві книжки, журнали, тв-передачі, інтернет-видання, соціальні сторінки, фото і, звісно, всі футбольні емоції, які залишаються в історії Уманського футболу. Це частина спортивної історії не тільки Уманщини, а й області. Це корисна інформація для наших поколінь - статистика, постаті, їх історія, кар'єра, голи, хвилини, клуби, меценати, події, гравці, матчі і так далі. Все це викладено і зафіксовано у літературі і залишиться на віки. Дякую за видання, які даруєте бібліотеці, людям, організаціям. Це дуже благородна, важка, цікава, плідна праця. Нехай Вас муза, сили і здоров'я ніколи не полишають у такій роботі та в житті. Бажаю, щоб така інформація ніколи не закінчувалась. Це наша ФУТБОЛЬНА ІСТОРІЯ та ЧАСТИНКА ЖИТТЯ під назвою ФУТБОЛ. Дякую і із задоволенням читаю та раджу читати та приєднуватись до соціальних мереж для отримання достовірної та першочергової інформації у футбольному житті Уманщини та області.
Євген Прудиус. Частина пята. Заключна. Про щасливу родину. Про чорні лижні траси. І бліц наостанок))))
В "УТК" таке в традиціях завжди було)))

По третє. Хотів би звернутися до всієї сім'ї «УТК» - команди, керівництва, гравців, тренерів, всіх хто є частинкою найкращого аматорського колективу не тільки в області - всі ви по частинках будуєте перемоги, досягнення, сам колектив сім'ї УТК! Я розумію, що це важко, але завжди потрібно йти тільки вперед, адже тільки сильний досягає вершин в спорті і долає суперників РАЗОМ, доречі, в наш час не тільки на футбольному полі, а й поза ним. Будьте одним цілим, командою, сім'єю і обов'язково прийдуть і медалі і досягненні та інь і янь в колективі. Бажаю вам перемог, без травм і, звісно, завжди залишусь найвірнішим вашим вболівальником. Хоча і маю велике бажання, безпосередньо допомагати команді, знаю, що фізично вже не взмозі, але бажання зашкалює. Хтось скаже, що напрошуюсь і буде правий, не приховую, адже «УТК» з перемогою в моєму серці назавжди. Дякую, Вам, Ігоре, за прекрасне інтерв'ю та можливість, ще раз висловити свою думку. Думаю, що сподобається комусь, а може комусь і ні, але це моя думка.

Михайлович, а Чудеса на лижних віражах 2, обов'язково вийде на екрани)))))).

Ну ти, мій любий чорний Принц, і насипав мені!))) Дякую за такі слова! Щиро дякую, Друже!




Ігор Соболенко.
22 серпня 2019 року – 22 березня 2020 року.


Євген Прудиус. Частина пята. Заключна. Про щасливу родину. Про чорні лижні траси. І бліц наостанок))))
Автор цих рядків ніколи не думав, що в житті для когось стане гуру лиж)))

Категорія: Новини / Чемпіонат області

Шановний відвідувачу, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або увійти на сайт під своїм ім'ям.
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі в даній статті.