» » » До питання тренерів збірних України

 
 
 
Найближчі матчі:
ФІНАЛ КУБКА ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ. 28 травня. 16-00. Стадіон "Уманьферммаш". "Базис" - "ЛНЗ-Лебедин"





Книгу "Історія футболу Уманщини. Книга перша. Від "Маккабі" до "УТК-Ятрань" бажаючі можуть придбати в Умані: в магазині "SOCCER.BIZ.UA" (на перехресті вулиць Європейської та Паркомуни) а також у "ВІЗАВІ" (вулиця Тищика). Книга там присутня в твердій та мякій обкладинках. Бажаючі з інших міст можуть придбати звернувшись до автора (можна і укрпоштою і новою поштою).
У ПРОДАЖУ унікальний для нашої області довідник для уболівальника - "Гід по чемпіонату Черкаської області 2017". В ньому представлено всі команди, що планували грати в цьогорічному чемпіонаті (тобто з ватутінцями і командою Городища) - їх історію, статистику, історію і статистику зустрічей з усіма трьома командами Уманщини. Тобто прийшовши на будь-який матч чемпіонату області в Умані, Паланці чи Городецькому, ви будете максимально озброєні інформацією! Придбати можна буде лише в магазині "SOCCER.BIZ.UA" (на перехресті вулиць Європейської та Паркомуни). Саме "SOCCER.BIZ.UA" надрукував перший тираж видання. Наклад обмежений, поспішайте придбати. На матчах в Городецькому 9 та 12 травня запитуйте у Олександра Клімова




До питання тренерів збірних України

Автор: Sobolenko від 10-03-2015, 02:03, подивилося: 1315

0 Зимова першість України серед жіночих команд, що фінішувала в Умані, затінила інші події в жіночому футболі України. Але змагання відійшли в історію і тепер можна й на іншу подію більше прискіпливо глянути. І не просто глянути а і розібратися детально. Адже питання тренера збірної, точніше – тренерів збірних, беззаперечно більш ніж важливе. А тут у нас твориться немов в тій країні чудес. Саме тренерів трьох збірних вибирали в ФФУ на конкурсній основі. Ось про це і хотлось би висловити свої думки.

1 березня в Умані під час наради з представниками жіночих клубів вищої ліги представники жіночого комітету ФФУ відповіли на ряд запитань. Зокрема очільник цього комітету Микола Єропунов відповів на питання з приводу заявок на посаду тренера національної збірної (цитата за сайтом wfpl.com.ua ):

До питання тренерів збірних України

Сейчас, в межсезонье, нам необходимо привести все дела в соответствие с новыми повышенными требованиями УЕФА к тренерам сборных. Поэтому для выполнения этих требований, и открытия конкурса, мы попросили тренеров сборных написать заявления о снятии с должности, а затем подать свои заявки в ФФУ для участия в конкурсе. Хотелось, чтобы тренер каждой сборной U15, U17, U19, национальной сборной представил своё видение развития сборной, показал какие цели он ставит и как видит пути их реализации.

Старшие тренеры U-19 Наталья Зинченко, U-17 Роман Заев, U-15 Сергей Сапронов отнеслись к этому с пониманием и открыли конкурс. Главный тренер господин Куцев эту просьбу проигнорировал...

Для нашей национальной сборной отборочный цикл уже закончен. Главная задача – выход в финальную часть Чемпионата Мира - не выполнена. Если говорят, что у нас задача выйти в плей-офф то это- не задача. Выйдем в плей-офф, а что дальше?... У нас должна стоять цель – выйти на чемпионат Мира, а не сыграть в плей-офф отборочного этапа. И у нас сейчас сборная состоит из очень сильных футболисток, которым по силам выйти и играть на Чемпионате Мира и Европы!

Я не могу сегодня настоять на этом, я разговаривал с господином Куцевым, говорил, подавайте на конкурс, поставьте новые цели, задачи. Выиграете – нет вопросов. Конкурс должен быть для всех тренеров. Три тренера написали и пошли на конкурс, предложат свои программы тренировок, задачи сборной. Я благодарен каждому из них за то, что они это сделали. Господин Куцев отказался писать заявление. Я считаю, что Куцев просто побоялся писать заявление...

У меня, в связи с этим, по-человечески возникают вопросы. Все тренеры сборных получают зарплату, все они должны находиться на своих рабочих местах в ФФУ. Почему тренер мужской сборной Михаил Иванович Фоменко ходит на работу, а господин Куцев нет? Вопрос. Почему Михаил Иванович написал заявление и был утвержден на пост главного тренера через конкурс, а господин Куцев за 8 лет работы - нет? Тренер должен ездить на игры, на турниры и просматривать игроков. А сколько раз за эти годы нашего главного тренера видели на матчах Чемпионата Украины среди женских команд???...

ФФУ выделяет все необходимые средства на сборные, выполняет в полном объеме все обязательства перед тренерами, а результат? Результата пока не достигли. Я хочу, чтобы все тренера знали про ответственность, чтобы у них была цель, и они за неё персонально отвечали.



Я вже звик жити в країні, де не потрібно нічому дивуватися. Але, з іншого боку, терпіти не можу, коли бачу нелогічність. З процитованої відповіді поважного функціонера випливає, що конкурс на посаду головного тренера національної збірної не провели по причині, що Анатолій Куцев не написав заяву. А чи не видається це, м’яко кажучи, абсурдним? А якщо, наприклад, Анатолія Куцева все буде влаштовувати ще років з 20? Тоді як? А якби спеціалісти по іншим збірним не написали відповідні заяви, то виходить і на ті посади не проводився б конкурс? Ну нічого собі! При цьому функціонер обурено видає те, що і так всі знають – «Все тренеры сборных получают зарплату, все они должны находиться на своих рабочих местах в ФФУ. Почему тренер мужской сборной Михаил Иванович Фоменко ходит на работу, а господин Куцев нет? Тренер должен ездить на игры, на турниры и просматривать игроков. А сколько раз за эти годы нашего главного тренера видели на матчах Чемпионата Украины среди женских команд???... ФФУ выделяет все необходимые средства на сборные, выполняет в полном объеме все обязательства перед тренерами, а результат?» То в чому проблема, шановні! Якщо тренер не ходить на роботу, не виконує роботу, не досягає поставлених цілей, то логічним виглядає звільнити його а не очікувати якоїсь заяви. Якийсь абсурд виходить!

До питання тренерів збірних України

Я хочу відразу зазначити, що я особисто проти Анатолія Куцева нічого не маю. А ось як до тренера національної збірної Анатолія Куцева накопилося цілий ряд запитань. Як по мені – то риторичних. Ось, до прикладу, в Умані 5 днів грали всі наявні найкращі команди України. Тобто по суті зібрали все найкраще, що в нас є! Що ще треба спеціалісту?! Поважний тренер якось дивно повів себе. Він не переобтяжив себе перебуванням на всіх іграх (цікаво – а де він ще всіх і зразу побачить?). Самі цікаві протистояння так взагалі пропустив. Можна подумати, що у нього нагод переглянути всіх – пруд пруди. Я розумію, що Анатолій Куцев дуже скептично ставиться до рівня виконавців, що грають у внутрішньому чемпіонаті. Це видно із викликів гравців до табору національної збірної. То його право. Але якби тренер переймався майбутнім національної збірної, то він якраз і не вилазив би із матчів внутрішнього чемпіонату – переглядав би юних, молодих гравців. Ато складається враження, що тренер звертає увагу на гравця лише тоді, коли того за кордон вивезуть.

Доречі, навіть по безпосереднім викликах до збірної виникають до тренера питання. Наприклад, скільки разів викликалася до табору національної збірної Надія Хаванська? А скільки при цьому разів виходила на поле? Якщо гравець підходить на думку тренера – то він грає. Якщо не підходить – то не грає. Можна ж визначитися з цим хоч за кілька викликів. А не возити туристом туди-сюди гравця. І гравця смикають і кошти витрачають. Як і по тій же Юлії Корнієвець. Складається враження, що тренер довіряє обмеженому колу гравців а інші йому створють масовку. Цікаво буде подивитися, що буде зі збірною, коли ветерани, яким так безмежно довіряє тренер, завершать кар’єру. Що далі? Цікаво було б почути про це від самого тренера.

Якщо ж говорити про відбіркові матчі, то мене обурив не сам виліт від збірної Італії. Це футбол. Тут все буває. Та й Італія не такий і простий суперник (добре, що наш наставник не назвав Італію взагалі найсильнішою у світі). Мене обурило сказане Анатолієм Куцевим по завершенню другого матчу, у Львові:
- Что стало основной причиной того, что итальянки сумели отквитать два мяча?
- Мне показалось, что когда мы забили второй гол – наши девушки испугались. Они не знали, что делать дальше: закрыться в штрафном или атаковать? Мне очень сложно в чем-то упрекнуть своих игроков. Они оказались не готовы побеждать 2:0.


Після цього додати нічого! А для чого тренер в команді? Тобто дівчата не знали. А тренером до матчу не передбачався такий варіант перебігу подій? Тобто Анатолій Куцев навіть припустити не міг, що його команда може перемагати?! То навіщо такий тренер, який не вірить у свою команду і при цьому хвалиться після вильоту: «Все же, как-никак, мы попали в одиннадцать сильнейших команд Европы. Это дорогого стоит.» Навіщо тренер в команді, якщо дівчата самі мають вирішувати, що їм на полі робити – закритися у штрафній чи атакувати?
Ви знаєте – після таких заяв тренер сам має піти у відставку. А якщо він вважає, що це нормально, що все добре, то про це мають подбати відповідно керівники ФФУ. А не очікувати якоїсь заяви на участь у конкурсі! Ато виглядає як фарс.

Тепер, раз ми заговорили про тренерів збірних, то не на одній націоналці світ зійшовся. Ще два важливих питання.

Чому не проводився конкурс на посаду тренера воротарів? На скільки я зрозумів, то відповідь на це питання – по цій посаді конкурсу не вимагає УЄФА. То тоді виходить, що і конкурси по всім іншим посадам відбулися лише по причині вимоги від УЄФА? А де ж тоді задекларовані новизна і прогресивність події? Як по мені, то теж виглядає, мяко кажучи, дивним. Тим паче діяльність Олександра Мітька досить неоднозначна. Складається враження, що цей тренер відверто лобіює інтереси одного з клубів. Так на останній збір голкіпер збірних України було викликано 16 гравців. З них рівно половина представляли два клуби – «Житлобуд-2» та «Родину». Коли це питання стало підніматися, тренер відмовився коментувати свій вибір. Перебуваючи на зимовій першості в Умані, Олександр Мітько візуально підтвердив враження - взагалі переймався проблемами і долею лише однієї команди. Ну якщо ти тренер збірної, отримуєш зарплатню в ФФУ, то маєш рівною мірою перейматися не одним клубом. Негорно виходить. Та й конкурс на цю посаду не був би зайвим. Раз у нас декларуються зміни, нововедення, прогресивність, то може не лише по вимогам УЄФА жити? Може й самі яку ініціативу проявимо? Тим паче, якщо спеціаліст пояснить свої дії, якщо до нього немає претензій – то він просто виграє конкурс і продовжить працювати. Нелогічно якось виходить – тут ми конкурси проводим, а тут ми не проводим…

До питання тренерів збірних України

В Умані Миколу Єропунова також запитали:
Владимир Усов ("Жилстрой-1"): Может ли главный тренер национальной сборной или старший тренер сборной U19 совмещать должность тренера сборной и клуба?
Відповідь функціонера: - Нет, нельзя.


Ви знаєте – це вже просто наболіло! Відверто скажу – у нас категорично не може тренер збірної (чи то юнацької, чи то молодіжної…) очолювати якийсь клуб! В такому випадку тренер збірної просто лобіює інтереси свого клубу і вирішіє чимало клубних питань. Тут і масові виклики гравців одного клубу на навчально тренувальні збори – так за рахунок коштів ФФУ чи держави футболістки готуються до матчів клубних чемпіонатів. Плюс екіпіруються. Тут і агітація гравців на перехід гравця до свого клубу. Так у нас вже було роками. Треба ставити на цьому крапку! Або збірна – або клуб!

Якщо слова керівника жіночого комітету по цьому питанню не розійдуться з ділом – честь і хвала. А якщо ні – то це шлях в нікуди!

Крім того, вважаю, що має прослідковуватися послідовність в призначеннях тренерів. Якщо довірили спеціалісту збірну 15-річних і його робота задовольняє ФФУ, то він має зі своїми вихованцями перейти згодом до U-17, потім і до u-19. Хіба це не логічно? Якщо з роботою не справляється – новий конкурс, новий тренер. Якщо справляється – то хто ще краще за нього знає цю вікову групу гравців в Україні? Ато в нас роками спражня дурня виходила.

І наостанок. Тренер збірної України – це честь. І тренер збірної має відповідати і певним моральним критеріям. Якщо ти навіть програєш, то маєш програвати з достоїнством. А не так як в Умані - після програного матчу не подати руку тренеру суперників. Це вже якийсь синдром Луческу виходить! Але до Луческу ще далеко. Та й вчитися у хитрого Мірчі треба іншого.

Категорія: Новини / Чемпіонат України

Шановний відвідувачу, Ви зайшли на сайт як незареєстрований користувач.
Ми рекомендуємо Вам зареєструватися або увійти на сайт під своїм ім'ям.
Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі в даній статті.